Лисівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Покровської міської ради Донецької області (Сайт у режимі розробки)


запам'ятати
Забули пароль? Реєстрація

 

Протидія кібербулінгу

28 лют. 2024
Згідно зі статистикою, в Україні кожен третій підліток ставав жертвою кібербулінгу, а кожен п’ятий був змушений пропускати через це шкільні заняття.

Згідно зі статистикою, в Україні кожен третій підліток ставав жертвою кібербулінгу, а кожен п’ятий був змушений пропускати через це шкільні заняття. Про те, до яких наслідків приводять образи у віртуальному просторі, як розпізнати, що дитину булять онлайн, що робити, якщо ініціатором цькування стає вона сама, як допомогти жертві й покарати кривдника – у другому епізоді подкасту “Хороших батьків не блокують” від #stop_sexтинг у співпраці з The Ukrainians Media.
 
Кібербулінг – це свідоме систематичне цькування. Дитина або група дітей знаходять жертву, пишуть і розсилають про неї непристойні речі.
Батькам варто звернути увагу на таку поведінку дитини:
  • дитина або проводить тривалий час в інтернеті, або, навпаки, почала уникати спілкування в інтернеті зі своїми друзями, хоч нещодавно її не можна було відтягнути від гаджета;
  • уникає розмов про те, що вона/він робить онлайн або з ким спілкується;
  • не хоче спілкуватися в соціумі взагалі: школа, заклад освіти для неї – як фільм жахів;
  • у дитини можуть з’явитися проблеми зі сном, підвищений рівень тривожності, раптові зміни настрою або поведінки, глибокий сум або лють;
  • ще однією ознакою можуть бути непояснювані фізичні симптоми, зокрема головний біль чи шлункові розлади.
Батькам варто розуміти, що забрати гаджет або відключити інтернет – це не розв’язання проблеми. Важливіше навчити дитину, як скаржитися на користувачів в соцмережах та онлайн-іграх, як їх блокувати, забороняти коментарі, приватні повідомлення, перегляд сторінок дитини певними підписниками. У таких випадках варто “трошки підглядати” за тим, що робить дитина, але при тому зберігати її приватність.
“Перший крок – це поговорити з дитиною, пояснити, що необхідно звернутися до правоохоронних органів. Тільки з погодження дитини ви можете звертатися, тому що в листуваннях можуть бути питання приватного життя дитини.
Другий крок залежить від емоційного стану дитини: за потреби хоча б один раз зверніться до психолога для того, щоб зрозуміти, наскільки глибока проблема. Що стосується подальших дій: робимо скріни кібербулінгу та звертаємось в поліцію. У соцмережах подаємо скаргу на булера, блокуємо його сторінку. Сторінку дитини в соцмережах закриваємо від усіх, хто не підписаний, та відключаємо можливість залишати коментарі та відмічати (тегати)”.
За статтею 173 з позначкою 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за булінг передбачена адміністративна відповідальність.
Детальніше у Facebook
Матеріали підготували на базі інформаційної кампанії «Викресли булінг» Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.


Назад